Кам'янське. Гімназія № 39



РОЗДІЛ ІІІ. ПОРТРЕТ ГІПЕРАКТИВНОЇ ДИТИНИ

 

1.     Критерії гіперактивності:

             Дефіцит активної  уваги:

1.     Непослідовна, їй важко  довго втримувати увагу.

2.     Не слухає, коли до неї звертаються.

3.     З великим ентузіазмом береться за завдання, але так і не закінчує

його.

4.     Зазнає труднощів в організації.

5.     Часто  втрачає  речі.

6.     Уникає трудних і потребуючих розумових зусиль завдань.

7.     Часто буває забудькуватою.

 

          Рухове розгальмування:

1.     Постійно вовтузиться.

2.     Проявляє знаки занепокоєння.

3.     Спить набагато менше, ніж інші діти , навіть у дитинстві.

4.     Дуже балакуча.

 

           Імпульсивність

1.     Починає відповідати, не дослухавши питання.

2.     Не здатна дочекатись своєї черги, часто втручається , пере-

риває.

3.     Погано зосереджує увагу.

4.      Не може чекати винагороди.

5.     Не може контролювати й регулювати свої дії. Поведінка

слабо керована правилами.

6.При виконанні завдань поводиться по – різному й показує

дуже різні результати ( на одних уроках вона успішна, на інших-

ні).

Добитися того, щоб гіперактивна дитина стала слухняною й покладливою, ще не вдавалося нікому, а навчитися жити

у світі й співпрацювати з ним – цілком посильне завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                      9

 

 ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ З ГІПЕРАКТИВНОЮ ДИТИНОЮ

             ( рекомендації    шкільного  психолога)

 

1.Батьки повинні уникати різких заборон, що закінчується

словами «ні» і  « не  можна», потрібно давати дитині можливість

вибору.

( Наприклад, якщо дитина « носиться як вихор» по квартирі, можна

запропонувати їй на вибір два або три інших заняття:

- побігати  у дворі;

- послухати читання дорослого;

-пограти в активну гру).

2. За кілька хвилин до початку  нової діяльності  попередити дитину

про це.

      3.Дотримання вдома  чіткого розпорядку дня – ще одна з найважли-

 віших  умов  взаємодії  з гіперактивною дитиною.

4.По можливості треба відгородити гіперактивну дитину від тривалих

занять на компютері.

5.     Перед сном корисні спокійні прогулянки.

6.      Неоціненну допомогу виявляють релаксаційні вправи і вправи на

тілесний контак:

Вправа 1. « Розмова з руками».

 

Вправа 2. « Розмова з тілом».

 

Вправа 3. « Клубочок».

 

Вправа 4. « Археологія».

 

Вправа 5. « Маленька пташка».

Вправи сприяють кращому усвідомленню дитиною свого тіла, а згодом

допомагають їй  контролювати рухову активність. Спробуйте частину

вправ проробити з дитиною самі. Єдина й  необхідна умова успіху-

ваш спокій і почуття гумору.